Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Еволюція та етапи становлення правового регулювання публічних фінансів, особливості фінансової відповідальності, правозастосування податкового законодавства в умовах війни – ці та інші питання обговорили на ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики. Публічні фінанси в умовах війни: особливості правового регулювання та правозастосування».
Модераторами першої сесії «Міжнародний досвід правового регулювання публічних фінансів в умовах війни: еволюція правового регулювання публічних фінансів в умовах війни» були судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Наталія Блажівська та В’ячеслав Хохуляк. Відкриваючи сесію, вони зазначили, що конференція стала майданчиком для професійного діалогу між представниками найвищих судових інстанцій, університетів і наукових шкіл різних держав, а також підтвердженням того, що багаторічна співпраця української та європейської суддівських спільнот не лише збереглася в умовах повномасштабної війни, а й стала ще міцнішою.
Наталія Блажівська підкреслила особливу цінність того, що спікери конференції – не лише видатні науковці та судді Європи і світу, а передусім багаторічні друзі України. Судді адміністративних судів України вже багато років підтримують активний професійний діалог із європейською суддівською спільнотою. Нас об'єднують спільні наукові проєкти, міжнародні конференції, діяльність у межах Асоціації європейських адміністративних суддів, програм ЄС та ОБСЄ.
Після початку повномасштабної агресії ця співпраця не лише не припинилася – вона зміцніла. Наші колеги залишаються поруч з Україною, підтримуючи українське правосуддя не словами, а конкретними спільними проєктами, експертною допомогою, професійним діалогом та щирою людською солідарністю.
Саме тому ця конференція – значно більше, ніж академічний захід. Це ще одне підтвердження того, що верховенство права не має державних кордонів, а професійна суддівська спільнота Європи залишається єдиною в захисті спільних цінностей.
Однією з ключових тем першої сесії став взаємозв’язок прав платників податків і прав людини в умовах війни. Королівський радник, запрошений професор Оксфордського університету Філіп Бейкер наголосив, що їх дотримання залишається запорукою довіри до держави, судової системи та податкового адміністрування.
За словами професора, права людини ґрунтуються на міжнародних договорах, тоді як права платників податків також визначаються національним законодавством. Водночас ці категорії взаємопов'язані, адже такі гарантії, як право на справедливий суд, захист права власності та принцип недискримінації, поширюються і на податкові правовідносини. Він нагадав, що практика Європейського суду з прав людини підтверджує застосування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у спорах, пов'язаних з оподаткуванням.
Спікер зазначив, що хоча Україна під час воєнного стану скористалася правом на тимчасовий відступ від окремих положень Конвенції, ключові гарантії, зокрема право на справедливий суд і принцип недопущення подвійного покарання, продовжують діяти.
Не менш важливим аспектом виступу стало значення Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, який не допускає відступу навіть під час війни. За словами Філіпа Бейкера, ефективне функціонування податкової системи є необхідною умовою забезпечення права на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист та інших соціально-економічних прав.
Тему гарантій у податковій сфері продовжила президент Другої палати Суду справедливості Європейського Союзу, доктор юридичних наук, професор Ніна Полторак. У центрі її виступу було питання ефективного судового захисту в податкових справах ЄС. Вона наголосила, що кризові ситуації не можуть бути підставою для зниження стандартів судового захисту прав платників податків. Навіть за надзвичайних обставин держави зобов’язані забезпечувати дотримання принципу верховенства права, а суди – підтримувати баланс між суспільними інтересами та захистом основоположних прав.
Доповідачка зазначила, що Європейський Союз, як і Україна, останніми роками зіткнувся з низкою масштабних криз, які вимагали оперативних рішень у сфері податкової політики. Водночас такі обставини не скасовують обов’язку держав забезпечувати ефективний судовий контроль і дотримання правових гарантій.
Ніна Полторак звернула увагу, що принцип ефективного судового захисту закріплений у праві ЄС і передбачає право кожної особи на справедливий розгляд справи незалежним судом. Вона також акцентувала на необхідності дотримання принципів пропорційності, правової визначеності, захисту законних очікувань, рівності та недискримінації навіть під час запровадження надзвичайних податкових заходів.
Рішення податкових органів, зазначила спікерка, мають підлягати судовому перегляду, а механізм преюдиціальних запитів до Суду справедливості ЄС забезпечує однакове застосування права ЄС. Крім того, вона наголосила на важливості процесуальних гарантій, зокрема права бути вислуханим, права на захист і справедливих правил доказування, а також зауважила, що боротьба з податковим шахрайством не може здійснюватися всупереч принципам нейтральності, пропорційності та ефективного судового захисту.
Окремий блок дискусії стосувався особливостей оподаткування на окупованих територіях. Професор міжнародного й порівняльного податкового права Католицького університету П’яченци, почесний президент International Fiscal Association Гугліельмо Маісто зазначив, що питання податкового режиму в умовах окупації має значення як під час збройного конфлікту, так і після його завершення, коли постає питання відповідальності держави-окупанта за порушення міжнародного права.
Він звернув увагу, що правове регулювання відповідних відносин ґрунтується на положеннях Гаазького регламенту 1907 року, зокрема на статтях 43, 48 і 49, які визначають межі повноважень окупаційної влади щодо зміни податкового законодавства, справляння податків і використання отриманих коштів. За його словами, зміни податкової системи допускаються лише за об'єктивної необхідності для управління окупованою територією, а податкові надходження можуть використовуватися виключно для її адміністрування.
Професор також навів приклади судової практики щодо застосування положень Гаазького регламенту й наголосив на необхідності контролю за дотриманням цих норм як під час окупації, так і після її завершення. На його переконання, це важлива передумова для притягнення держави-окупанта до відповідальності та відшкодування шкоди, завданої незаконними податковими рішеннями.
Історичний вимір розвитку публічних фінансів у воєнний час представив президент Асоціації європейських адміністративних суддів, доктор права Сільван Мерен. На прикладі Франції періоду Першої світової війни він показав, що пошук оптимального балансу між оподаткуванням, державним боргом і грошовою політикою є одним із найскладніших викликів для держави в умовах війни.
Доповідач зазначив, що до Першої світової війни Франція мала консервативну податкову систему, однак війна кардинально змінила фінансові потреби держави. Для покриття воєнних витрат країна переважно вдалася до державних запозичень, що спричинило стрімке зростання державного боргу. Водночас саме тоді було запроваджено прогресивний податок на доходи фізичних осіб і механізми оподаткування надприбутків, отриманих унаслідок війни.
Він також звернув увагу на розвиток адміністративного права, наголосивши, що судова практика воєнного часу сформувала підходи до застосування доктрини надзвичайних обставин, визначення меж повноважень виконавчої влади та відповідальності держави, які й сьогодні залишаються основою французького адміністративного права.
Очікування Франції компенсувати значну частину воєнних витрат за рахунок репарацій не справдилися. Це зумовило проведення масштабних фінансових реформ, підвищення прибуткового податку, скорочення бюджетних витрат і зміни в організації адміністративного судочинства.
На завершення Сільван Мерен наголосив, що універсальної моделі фінансування війни не існує: кожна держава змушена шукати власний баланс між податковою політикою, державними запозиченнями та економічною стабільністю. Він також зазначив, що історичний досвід Франції допомагає французькому суспільству краще розуміти сучасні виклики України та є одним із чинників її послідовної підтримки.
Український досвід становлення фінансової системи представив суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді В’ячеслав Хохуляк. Він наголосив, що період існування Української Народної Республіки й сьогодні залишається важливим джерелом уроків для сучасної держави, особливо в умовах війни та боротьби за незалежність.
За його словами, упродовж 1917–1921 років Україна одночасно вибудовувала власну державність і формувала національну фінансову систему. Саме тоді було запроваджено українські паперові гроші, створено Державний банк, Державну скарбницю, Генеральне секретарство фінансів, започатковано формування податкової системи та міжнародної фінансової політики. Водночас значну частину реформ не вдалося реалізувати через воєнні дії, що негативно позначилося на подальшій долі української державності.
Наприкінці 1917 року уряд розпочав підготовку до емісії національної валюти, створення Українського державного банку, реформування казначейської системи та розроблення державного бюджету. Однак широкомасштабне вторгнення росії унеможливило повноцінне втілення більшості цих рішень.
Попри складні воєнні обставини, у 1918–1919 роках українській державі вдалося сформувати власну грошову й податкову системи. Основними джерелами бюджетних надходжень стали непрямі податки та державні монополії, зокрема цукрова, а за правління Гетьмана Павла Скоропадського було створено значний фінансовий резерв.
Суддя зазначив, що історія українського державотворення переконливо засвідчує нерозривний зв’язок між фінансовою спроможністю держави та її незалежністю. На його думку, аналіз досвіду Української Народної Республіки має практичне значення й сьогодні, адже допомагає зміцнювати державність в умовах сучасних викликів.
Другу сесію конференції «Міжнародний досвід правового регулювання публічних фінансів в умовах війни: витоки й етапи становлення правового регулювання публічних фінансів в умовах війни» також модерували судді ВС у КАС Наталія Блажівська і В’ячеслав Хохуляк.
Розпочав другу сесію старший радник Податкової фундації Канади, запрошений професор Гарвардської юридичної школи Брайян Дж. Арнольд, який проаналізував вплив Другої світової війни на податкову систему Канади.
За словами професора, війна здатна докорінно змінювати податкову систему держави, однак її наслідки визначаються не лише періодом бойових дій, а й десятиліттями післявоєнного відновлення.
Він зазначив, що ще під час Першої світової війни в Канаді було запроваджено податок на доходи як тимчасовий захід, який згодом став постійною складовою податкової системи. У роки Другої світової війни федеральний уряд централізував податкові повноваження, суттєво підвищив ставки податків і розширив коло платників для фінансування воєнних потреб.
Водночас ухвалені тоді рішення визначали фінансову політику Канади ще протягом десятиліть після війни. Високі податкові ставки забезпечували фінансування післявоєнної відбудови, розвитку соціальної сфери та виконання нових державних зобов’язань.
Професор також звернув увагу на формування сучасної моделі адміністрування податків, за якої федеральний орган забезпечує їх справляння як для центрального уряду, так і для більшості провінцій на основі єдиної податкової бази.
Брайян Дж. Арнольд зазначив, що хоча канадський досвід не може бути безпосередньо перенесений на українські реалії, він переконливо демонструє: війна часто стає каталізатором масштабних податкових реформ, наслідки яких визначають розвиток держави на багато років уперед.
Під час виступу голова третього відділу Фінансової палати Вищого адміністративного суду Республіки Польща Кшиштоф Вінярський зосередив увагу на правовому регулюванні бюджетної безпеки в умовах воєнної загрози та надзвичайних режимів у польській правовій системі. Він окреслив конституційні засади запровадження воєнного стану, надзвичайного стану та стану стихійного лиха, а також принципи, яких має дотримуватися держава під час обмеження прав і свобод людини, зокрема верховенства права, пропорційності, субсидіарності й тимчасовості таких заходів.
Доповідач також проаналізував особливості фінансового забезпечення держави в умовах кризових ситуацій. За його словами, сучасні виклики, пов'язані з безпекою, потребують не лише збільшення оборонних видатків, а й пошуку нових джерел бюджетних надходжень, ефективного управління державними фінансами та створення механізмів функціонування податкової системи в екстремальних умовах. Окрему увагу він приділив Закону Польщі «Про оборону Вітчизни», який визначає фінансові механізми реалізації оборонної політики держави.
Говорячи про сучасні безпекові виклики, Кшиштоф Вінярський наголосив, що повномасштабна війна росії проти України змінила саме розуміння воєнної загрози, яка сьогодні охоплює не лише традиційні форми збройної агресії, а й кіберпростір та інші гібридні інструменти впливу. Він також навів приклади застосування в Польщі режиму надзвичайного стану на кордоні з Білоруссю та пояснив, чому під час пандемії COVID-19 польська влада не вдалася до такого правового механізму.
Завершуючи виступ, польський суддя висловив підтримку українському народові й наголосив на важливості подальшої співпраці між двома державами. «Наші народи пов'язують понад тисячу років сусідства. Ми маємо зробити висновки з минулого й думати про майбутнє. Разом ми будемо сильнішими», – зазначив Кшиштоф Вінярський.
Наступним із доповіддю на тему «Ціна війни: чого історія вчить нас про оподаткування в часи кризи» виступив суддя Податкового апеляційного суду Лісабона (Португальська Республіка), викладач Школи суддів Філіппе Дуарте Невес. Він простежив історичний взаємозв'язок між війною, оподаткуванням і державотворенням, наголосивши, що фінансова стійкість держави є не менш важливою передумовою її здатності протистояти кризам, ніж військова спроможність.
«Справжнє поле бою кожної війни починається в казначействі задовго до того, як справа доходить до передової», – зазначив доповідач. За його словами, війна змінює не лише систему державних фінансів, а й характер взаємовідносин між державою та суспільством, адже питання оподаткування нерозривно пов'язане з легітимністю влади, конституційним розвитком і довірою громадян до державних інституцій.
На прикладах Давнього Риму, Великої хартії вольностей, Американської та Французької революцій Філіппе Дуарте Невес продемонстрував, як потреба фінансувати війни впливала на формування сучасних податкових систем і демократичних інститутів. Він також звернув увагу на те, що тимчасові фіскальні заходи, запроваджені під час криз, нерідко зберігаються й після їх завершення, суттєво трансформуючи роль держави та її інституцій.
Підсумовуючи виступ, доповідач наголосив, що сучасні глобальні виклики, зокрема пандемія COVID-19, фінансові кризи та повномасштабна війна росії проти України, вкотре ставлять перед державами питання забезпечення фінансової стійкості та довіри суспільства. «Оподаткування – це не тільки фіскальний інструмент, це одне з чітких виражень відносин між владою, відповідальністю і громадянами», – підсумував Філіппе Дуарте Невес.
Віцепрезидент Асоціації європейських адміністративних суддів, суддя Федерального адміністративного суду Республіки Австрія Єва Вендлер представила доповідь «Верховенство права та ЄСПЛ: виконання рішень і системні виклики дотримання у порівняльній перспективі». Вона наголосила, що в умовах воєнного стану особливого значення набувають незалежність судової влади, повага до судових рішень та їх належне виконання як фундаментальні складові верховенства права і європейського правопорядку.
На прикладі подій у Туреччині після спроби державного перевороту 2016 року доповідачка проаналізувала наслідки масових звільнень суддів і прокурорів, практику невиконання рішень Європейського суду з прав людини та вплив таких процесів на незалежність судової влади і довіру суспільства до правосуддя. Вона звернула увагу, що навіть за умов надзвичайного стану держави не можуть відмовлятися від базових гарантій справедливого судового розгляду та індивідуального захисту прав людини.
Розповіла Єва Вендлер і про механізми контролю за виконанням рішень Європейського суду з прав людини в межах Ради Європи. Водночас вона зауважила, що навіть найдієвіші міжнародно-правові механізми мають свої межі, якщо держава свідомо ігнорує рішення міжнародних судових інституцій. «Сила правової системи залежить не лише від тексту Конвенції чи механізмів нагляду. Вона залежить від людей, які дотримуються правил, – насамперед від суддів», – наголосила доповідачка.
Насамкінець Єва Вендлер зауважила, що стійкість правової системи залежить не лише від міжнародних механізмів контролю чи нормативних приписів, а передусім від людей, які забезпечують їх реалізацію. На її переконання, ключова роль у цьому належить суддям, які, незалежно від політичного тиску чи надзвичайних обставин, мають залишатися відданими принципу верховенства права. Вона високо оцінила діяльність українських суддів, зокрема суддів адміністративної юрисдикції, які навіть в умовах повномасштабної війни забезпечують незалежність судової влади, дотримуються правових стандартів і гарантують захист прав людини, закладаючи підвалини для збереження правопорядку та довіри до правосуддя.
Тему «Податкові штрафи: принцип ефективності і захист фундаментальних прав» висвітлила суддя Адміністративного суду Відня (Республіка Австрія), президент Асоціації європейських адміністративних суддів (2014-2023) Едіт Целлер. На початку виступу вона сказала слова підтримки українському народу, відзначивши мужність українських суддів, які навіть в умовах повномасштабної війни забезпечують безперервне здійснення правосуддя.
Основну увагу доповідачка зосередила на практиці Європейського суду з прав людини та Суду справедливості Європейського Союзу щодо застосування принципу ne bis in idem, який гарантує захист особи від подвійного притягнення до відповідальності. Вона проаналізувала ключові рішення обох судових інституцій, звернувши увагу на критерії, за якими оцінюється допустимість паралельного застосування адміністративних і кримінальних процедур у податкових спорах. «В обох європейських судах підходи є дуже схожими. Достатній зв'язок у часі та за суттю є визначальними критеріями», – наголосила Едіт Целлер.
Крім того, йшлося про принцип пропорційності адміністративних санкцій у праві Європейського Союзу. На прикладі практики Суду справедливості ЄС промовиця продемонструвала, що санкції мають бути не лише ефективними та стримувальними, а й відповідати характеру і тяжкості вчиненого порушення. Також вона розглянула питання обов'язкової сили судових рішень і їхнього впливу на розгляд пов'язаних справ.
Едіт Целлер наголосила, що напрацьована європейська судова практика у сфері податкових санкцій і процесуальних гарантій має значення не лише для податкових правовідносин, а й для інших галузей права. На її переконання, послідовне застосування принципів правової визначеності, пропорційності та справедливого судового розгляду є важливою передумовою ефективного захисту фундаментальних прав і зміцнення верховенства права.
Про lex specialis воєнного часу у сфері публічних фінансів і те, як міжнародне право змінювало національні правопорядки від 1919 до 2026 року, розповіла суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Наталія Блажівська. На початку виступу вона звернулася до спадщини Нюрнберзького процесу, наголосивши, що питання здатності права залишатися правом у час, коли держава бореться за власне існування, сьогодні набуло особливої актуальності.
Доповідачка простежила еволюцію міжнародного права у сфері публічних фінансів – від Версальської системи й післявоєнних репарацій до створення Організації Об'єднаних Націй, формування міжнародної фінансової архітектури, розвитку міжнародних фінансових стандартів і сучасних механізмів підтримки України. Вона наголосила, що повномасштабна агресія росії проти України стала каталізатором якісно нового етапу взаємодії міжнародного і національного права у сфері публічних фінансів.
Особливу увагу Наталія Блажівська приділила науковій дискусії щодо формування lex specialis воєнного часу. Вона зазначила, що сучасний розвиток міжнародного права не дає достатніх підстав стверджувати про існування автономного спеціального режиму у сфері публічних фінансів, натомість свідчить про інтенсивну спеціалізацію механізмів застосування загальних принципів міжнародного права до безпрецедентних фінансово-правових викликів. «Змінюються не фундаментальні принципи міжнародного права, змінюється спосіб їх застосування», – наголосила доповідачка.
Підсумовуючи виступ, Наталія Блажівська зазначила, що український досвід уже сьогодні впливає на подальший розвиток міжнародного права. За її словами, міжнародно-правові механізми підтримки України демонструють новий рівень взаємодії міжнародного та національного права, а принцип верховенства права залишається визначальним орієнтиром навіть за умов повномасштабної війни. Саме він забезпечує баланс між потребами національної безпеки, захистом прав людини та ефективним здійсненням державою своїх суверенних повноважень.
Тему «Justa et rationabilis causa: конституційний вимір податкового права» висвітлив суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков. Продовжуючи дискусію, розпочату попередніми спікерами, він зауважив, що в умовах війни незмінними залишаються фундаментальні конституційні принципи, змінюється лише спосіб їх застосування. У цьому контексті доповідач зосередився на процесі конституціоналізації податкового права та його значенні для сучасної демократичної держави.
Розкриваючи історичні витоки конституційного виміру оподаткування, Олександр Водянніков простежив зв'язок між податками та розвитком конституційної демократії – від Великої хартії вольностей 1215 року і принципу «немає оподаткування без представництва» до сучасних конституційних засад справедливого розподілу податкового тягаря. За його словами, податок у демократичній державі не є проявом свавільної влади, а має ґрунтуватися на постійному зв'язку між платником податків і державою.
«Кожен податок повинен мати справедливу і раціональну підставу», – зазначив доповідач, звернувшись до ідеї Каспара Клока, яку обрав лейтмотивом своєї доповіді. На його переконання, саме з цього принципу бере початок фундаментальне розмежування між фіскальною доцільністю та юридичною легітимністю оподаткування. Наповнення державної скарбниці не може бути самодостатнім виправданням податку, адже держава має обґрунтовувати не лише його мету, а й спосіб реалізації владних повноважень щодо платника.
Спікер також звернув увагу на становлення практики Конституційного Суду України у сфері конституціоналізації податкового права та її взаємозв'язку з напрацюваннями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Він зазначив, що податкове право, поряд із кримінальним, є однією з найбільш чутливих сфер втручання держави у права людини, а тому потребує особливо ретельного дотримання конституційних принципів рівності, пропорційності, верховенства права та справедливості.
Олександр Водянніков наголосив, що навіть в умовах війни конституційні принципи, на яких ґрунтується українська демократія, залишаються незмінними. За його словами, одне з ключових завдань судової влади – це збереження довіри до демократичної держави, адже саме довіра є фундаментом сучасного конституційного ладу. У сфері оподаткування цей принцип набуває особливого значення, оскільки саме тут, поряд із кримінальною юстицією, втручання держави у права людини є одним із найвідчутніших, а тому потребує особливо ретельного дотримання конституційних гарантій.
Другу сесію завершила доповідь головуючої судді Федерального фінансового суду Німеччини Роберти Хюбнер на тему «Нарахування та справляння податків в умовах сучасних кризових ситуацій». Спікерка розглянула, як сучасні кризи впливають на податкову політику держави, та проаналізувала виклики, що постають перед податковими адміністраціями й законодавцем у пошуку балансу між підтримкою економіки та забезпеченням належних бюджетних надходжень.
Особливу увагу Роберта Хюбнер приділила досвіду Німеччини під час пандемії COVID-19. Вона пояснила, що для підтримки бізнесу й громадян держава запровадила низку тимчасових податкових заходів, зокрема відтермінування авансових платежів і сплати окремих податків, продовження строків подання декларацій, податкові пільги та пом'якшення окремих процедур. Водночас такий підхід ґрунтувався на припущенні, що криза матиме тимчасовий характер.
Спікерка припустила, що якщо криза набуває довгострокового характеру, варто замислитися, чи залишаються ефективними підходи, які застосовувалися під час короткострокових криз. Вона, зокрема, порушила питання, чи варто й надалі відтерміновувати авансові платежі, чи доцільно надавати податкові пільги, а також чи потрібно зменшувати чи, навпаки, розширювати базу справляння ПДВ.
На завершення доповіді спікерка наголосила, що повномасштабна війна росії проти України та зміни у світовій економіці засвідчили необхідність перегляду усталених підходів до фінансової політики. За її словами, державам дедалі частіше доводиться адаптовувати податкові механізми до нової реальності, у якій кризові ситуації можуть мати не тимчасовий, а тривалий характер і вимагати довгострокових рішень.
У межах другого дня конференції з вітальним словом до учасників звернулася секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС Раїса Ханова. Вона зазначила, що ця частина заходу присвячена національному блоку. Головними темами обговорення стали фінансова відповідальність та правозастосування у сферах публічних фінансів і податкового законодавства в умовах війни.
Третю сесію конференції на тему «Правозастосування публічних фінансів в Україні в умовах війни» модерували судді ВС у КАС Ірина Желтобрюх та Ігор Олендер.
Старший офіцер відділу цивільно-військового співробітництва штабу управління 2 корпусу Національної гвардії України «Хартія», дійсний член (академік) Національної академії правових наук України Микола Кучерявенко свій виступ присвятив дослідженню правової природи та класифікації строків у податковому регулюванні, а також оцінці впливу новітніх тенденцій на їхню трансформацію.
Спікер зазначив, що до повномасштабного вторгнення територіальний критерій у податковому праві асоціювався переважно з трьома аспектами: податковим резидентством, розподілом компетенцій і функціонуванням вільних економічних зон. З початком війни концепт резидентства набув абсолютно іншого змісту, зокрема через фактор ВПО та громадян, які виїхали за кордон.
Сьогодні оцінка строків виконання податкового обов’язку безпосередньо залежить від територіальних можливостей платника. Неможливо застосовувати однакові критерії до оцінки поведінки осіб, які перебувають на підконтрольних територіях, на лінії зіткнення чи в «сірих зонах». Відповідно, трансформації зазнають і самі строки. На думку Миколи Кучерявенка, строки в податковому праві є критично важливими, оскільки вони забезпечують рух публічних фінансів. Саме тому дотримання етапності та строків виконання податкового обов'язку зараз є однією з найпринциповіших проблем фінансового права.
На переконання доповідача, необхідно адаптувати загальновідоме концептуальне розуміння строків до конкретних обставин, що тягнуть за собою певні правові наслідки. У цьому контексті йдеться про оцінку та визначення динаміки дії податково-правових норм, зокрема при реалізації можливостей притягнення до відповідальності чи застосування заходів примусу.
Спікер також зазначив, що правова природа строків у податковому регулюванні деталізується його особливостями: формальною визначеністю, спеціальністю розрахунків, обліковою періодичністю та наслідковим значенням. Ще однією важливою особливістю податкового контексту строків є правові наслідки перебігу строку та його обчислення.
Що ж стосується строків давності, то це один із найбільш змістовних і суттєвих аспектів розуміння природи часових меж у податковому праві. Саме зі строками давності необхідно пов'язувати настання конкретних правових наслідків для платника податків, сказав Микола Кучерявенко.
Про баланс приватних і публічних інтересів учасників податкових відносин в умовах воєнного стану розповів заступник голови Восьмого апеляційного адміністративного суду Олег Заверуха. Він наголосив, що сьогодні Україна, яка вже п’ятий рік протистоїть повномасштабній збройній агресії, стикається із серйозними викликами у функціонуванні фінансової системи. Ця проблематика вже вийшла за межі суто економічної і набула стратегічного значення, адже йдеться про національну безпеку, обороноздатність держави та стійкість державних інституцій. Саме тому пошук оптимального балансу між фінансовими потребами держави й захистом прав і законних інтересів платників податків є одним із ключових завдань для сучасного адміністративного судочинства.
Спікер зазначив, що в податковому праві категорія інтересу – основа та сутнісна межа податково-правового компромісу. Він проявляється у прагненні суб'єктів податкових відносин задовольняти свої потреби через законні дії, захищати права на отримання матеріальних чи інших благ, а також належно виконувати обов'язки. При цьому інтереси платників податків і держави є невіддільними складниками єдиного податково-правового інтересу, а головна мета компромісу – врегулювати і гармонізувати приватні й публічні прагнення.
За словами спікера, у правовій державі публічний і приватний інтереси зазвичай перебувають у стані відносної рівноваги. Законодавче регулювання спрямоване на досягнення справедливого балансу між фіскальними потребами держави та гарантіями прав платників податків, адже в такому соціумі діє принцип верховенства права, а права людини є фундаментальною цінністю.
Забезпечення цього співвідношення має ґрунтуватися на трьох ключових положеннях:
Проте реалії мирного та воєнного часу вносять кардинальні корективи в питання співвідношення цих інтересів. Запровадження воєнного стану стало об'єктивним чинником для переосмислення співвідношення приватного й публічного.
Крім того, воєнний стан актуалізує питання належного врядування у податковій сфері. Це стосується прозорості рішень контролюючих органів, недопущення зловживань дискреційними повноваженнями та забезпечення ефективного судового захисту. Як наслідок, саме судова практика сьогодні відіграє ключову роль у формуванні стандартів правового балансу, чітко окреслюючи межі допустимого втручання держави у сферу приватних прав особи, підкреслив Олег Заверуха.
На прикладі публічних фінансів завідувач кафедри фінансового права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент Національної академії правових наук України, член НКР при ВС Оксана Музика-Стефанчук окреслила межі галузей права та законодавства. Вона акцентувала на актуальних практичних проблемах. За її словами, часто важко збагнути, що саме законодавець і правозастосувач мають на увазі під «фінансовим законодавством».
Яскравим прикладом є практика Конституційного Суду України, на офіційному сайті якого для зручності систематизації юридичних позицій наведено перелік галузей права. До них, зокрема, віднесено: адміністративне право, виборче право, господарське право, екологічне право, земельне право, конституційне право, митне право, сімейне право, фінансове право (охоплює банківське, бюджетне та податкове право). Саме щодо банківського права, зауважила спікерка, виникає найбільше запитань, адже банківські відносини є комплексними й перебувають на межі публічно-правового та приватно-правового регулювання.
Доповідачка також нагадала, що свого часу Міністерство юстиції України наказом від 2 червня 2004 року № 43/5 затвердило Класифікатор галузей законодавства. Його метою було впорядкування правової інформації, підвищення ефективності регулювання та ведення еталонної бази даних правової інформації, необхідної для формування правової політики, підвищення ефективності правового регулювання, реалізації програм законопроєктних робіт, забезпечення правової реформи в Україні, вдосконалення обліку актів законодавства, а також забезпечення автоматизованого обміну правовою інформацією.
Якщо аналізувати переліки галузей права (за Конституційним Судом України) та галузей законодавства (за класифікацією, визначеною Міністерством юстиції України), то спостерігаються певні невідповідності. Так, в основу будь-якої галузі права закладається відповідне галузеве законодавство (незважаючи на наявність чи відсутність відповідного галузевого профільного кодексу чи закону). Проте в Класифікаторі Мін'юсту в галузях законодавства відсутнє, наприклад, фінансове законодавство, натомість є така галузь законодавства, як фінанси та кредит, що охоплює дуже розрізнені галузі, зважаючи на основи приватного і публічного права.
На переконання доповідачки, для забезпечення пропорційного розвитку галузей публічного та приватного законодавства необхідно насамперед на нормативному рівні чітко визначити галузі права та галузі законодавства, чого в Україні досі не зроблено.
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Василь Ільков виступив з доповіддю на тему «Застосування алгоритмів штучного інтелекту у правозастосуванні щодо податку на додану вартість в умовах воєнного стану».
За словами спікера, актуальність теми зумовлена тим, що в умовах воєнного стану традиційні інструменти податкового контролю суттєво обмежені через дію мораторію на планові та позапланові перевірки. Щоб адаптуватися до цих умов, Державна податкова служба України значно розширила використання Системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків. Ця система функціонує на засадах машинного навчання та в автоматичному режимі блокує реєстрацію підозрілих податкових накладних. Ситуацію ускладнює стрімке зростання кількості фіктивних операцій у прифронтових регіонах, а також поширення схем із залученням підприємств, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях. Це створило колосальне додаткове навантаження на автоматизовані фільтри. За таких обставин питання правового статусу алгоритмічних систем ШІ у процедурі адміністрування ПДВ набуло гострого прикладного, а не виключно теоретичного значення.
Попри технологічну ефективність, зазначив доповідач, масове впровадження алгоритмів виявило низку системних проблем: помилкові блокування, недостатня мотивація рішень, судові спори, захист персональних даних.
Для розв'язання наявних проблем Василь Ільков запропонував чотири ключові кроки:
Резюмуючи, спікер наголосив, що ШІ є потужним інструментом контролю в умовах обмежених ресурсів. Проте його використання потребує комплексного правового регулювання. Пояснюваність рішень ШІ має стати обов'язковою вимогою для забезпечення права особи на захист, а головне завдання держави – знайти розумний баланс між фіскальною ефективністю та захистом прав особи.
На проблемних питаннях, які виникають під час сплати обов’язкового платежу – плати за землю, зупинилася суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Губська.
Насамперед доповідачка звернула увагу на законодавчі зміни щодо податкових пільг у земельних правовідносинах. Відповідно до змін, внесених до підрозд. 10 розд. XX ПК України, земельний податок і орендна плата за землі державної та комунальної власності не нараховуються на територіях:
Крім того, для таких земель скасовується обов'язок сплати мінімального податкового зобов'язання.
Суддя зазначила, що поняття мінімального податкового зобов'язання було запроваджене Законом України № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» ще наприкінці 2021 року. Це мінімальна сума податків, яку власник або орендар сільськогосподарських земель має сплатити до бюджету за рік. Проте внаслідок воєнних дій ситуація змінилася: частина земель не обробляється взагалі або використовується виключно для власних потреб. Попри це законодавство все одно вимагає сплати цього зобов’язання. Для власників великих площ це стає серйозною фінансовою проблемою, адже суми нарахувань є значними. Спікерка зауважила, що хоча з 2021 року минуло чимало часу, багато громадян досі плутають звичайний земельний податок із мінімальним податковим зобов’язанням, незважаючи на те, що це принципово різні поняття.
Олена Губська також наголосила, що розрахунок мінімального податкового зобов'язання відрізняється залежно від того, чи проводилася нормативна грошова оцінка земельної ділянки.
Крім того, чимало труднощів виникає під час сплати земельного податку. Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України базою для його нарахування є дані Державного земельного кадастру. Проте відомості про деякі ділянки й досі не внесені до реєстру. Через помилкові або застарілі дані трапляються випадки, коли податок нараховують одночасно і власнику, і орендарю, що призводить до подвійного оподаткування.
Прикладом такої ситуації є справа № 560/9003/24, у якій через неналежну реєстрацію прав на ділянку та неактуальні відомості в кадастрі позивач отримав помилкове, на його думку, податкове повідомлення-рішення.
Суддя зауважила, що розрахунок податку залежить від багатьох факторів:
Водночас показники грошової оцінки щороку індексуються з урахуванням інфляції за минулий рік. Важливо й те, що за відсутності в кадастрі відомостей про актуальний код цільового призначення ділянки отримати витяг про її нормативну грошову оцінку технічно неможливо.
Складнощі виникають не лише із землями у власності, а й з оподаткуванням орендованих ділянок. Як приклад спікерка навела правову позицію ВП ВС, викладену в постанові від 5 червня 2024 року у справі № 914/2848/22.
Олена Губська зазначила, що законодавче регулювання плати за землю в Україні є досить заплутаним. Воно залежить від категорії та площі земель, їх цільового призначення, правового статусу власників чи користувачів, а також наявності проведення нормативної грошової оцінки. Оскільки на остаточну суму податку впливають коефіцієнти, що встановлюються підзаконними актами, ця сфера потребує постійного моніторингу та детального вивчення.
Свій виступ суддя Черкаського окружного адміністративного суду Лариса Трофімова присвятила темі «Публічні фінанси як запорука відновлення розвитку України».
Спікерка зазначила, що сьогодні Україна проходить крізь безпрецедентний виклик – ми одночасно відновлюємо економіку й критичну інфраструктуру в умовах війни та масштабної міграції. Стійкість держави й безпека кожного з нас тримаються на публічних фінансах та допомозі міжнародних партнерів. Ключову роль у цих процесах відіграє судова влада, адже саме справедливе судочинство є запорукою для залучення майбутніх інвестицій.
Говорячи про цілі розвитку, поточні реалії та відновлення країни, доповідачка нагадала, що в мирний час Україна впевнено рухалася до 17 Цілей сталого розвитку ООН (до 2030 року) та активно розбудовувала міцні інститути ринкової економіки. Натомість режим воєнного стану вимагає фокусу на захисті суверенітету, перерозподілі бюджету на оборону та важливості військового збору. Водночас держава має справедливо оцінювати неможливість сплати податків через бойові дії, адже в центрі уваги завжди повинен залишатися добробут конкретної людини.
Лариса Трофімова зауважила, що вже за перші два квартали 2020 року в Україні зафіксували зростання кількості фізичних осіб – підприємців. І це позитивний маркер, який слід враховувати. Варто розуміти, що в цьому русі публічних фінансів величезне значення мають прозорість системи виплат, суб'єктність, реальні фінансові можливості та недискримінаційна підтримка.
Щодо фінансової та соціальної політики спікерка звернула увагу на кризу системних виплат, яка потребує чіткого обґрунтування пільг, урахування реальних фінансових можливостей держави та впровадження недискримінаційного підходу. Серед сучасних викликів вона виділила необхідність реагування на демографічні зміни й міграцію, аналіз судової практики, а також створення зрозумілого законодавства. Ознакою довіри платників податків до судової системи є їхнє звернення до суду, через що кількість таких справ невпинно зростає. Усе це безпосередньо впливає на публічну фінансову політику, яку формує не лише держава, а й органи місцевого самоврядування.
У цьому контексті варто згадати про стандарти BEPS, механізми податкового планування та вдосконалення процедури вирішення спорів за моделлю ЄС. Це дозволить забезпечити справедливість, ефективність і прозорість розподілу й використання коштів.
Торкаючись питань податкової дисципліни та відповідальності платників податків, спікерка нагадала про Директиви ЄС щодо корпоративної обачності у сфері сталого розвитку та звітності. За словами судді, застосування цих актів «м’якого права» посилить мотивацію судових рішень при оцінці обачності платника податків. Водночас вона підкреслила важливість ретельної та сукупної оцінки доказів під час судового контролю.
Четверту сесію конференції, присвяченої фінансовій відповідальності в умовах війни та іншим питанням правозастосування податкового законодавства, також модерували судді ВС у КАС Ірина Желтобрюх та Ігор Олендер.
У межах цієї частини заходу з доповіддю на тему «Концепція бенефіціарного власника доходу: як Верховний Суд формує комплексну судову доктрину» виступив народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Лукашев.
Спікер детально зупинився на концепції бенефіціарного власника (фактичного отримувача) доходу, висвітливши комплексний підхід Верховного Суду до цього питання. Він наголосив, що підтвердження такого статусу дає платнику податків право на звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки за міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування. Завдяки цілісній правозастосовній доктрині, яку сформував КАС ВС, суди першої та апеляційної інстанцій можуть уніфіковано визначати цей статус. Як практичний приклад доповідач навів постанову КАС ВС від 24 червня 2025 року у справі № 120/10439/24.
Зокрема, концепція бенефіціарного власника доходу в розумінні п. 103.3 ст. 103 ПК України не є тотожною поняттю «кінцевий бенефіціарний власник». Якщо останнє використовується для встановлення фізичної особи, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на юридичну особу, то статус бенефіціарного власника доходу пов'язаний виключно з правом розпорядження конкретно отриманим доходом і має суто податково-правове значення. Аналіз правових позицій КАС ВС дає змогу виділити чіткі критерії для визначення такого статусу в нерезидента.
Підсумовуючи, доповідач зазначив, що в практиці КАС ВС формується стала й комплексна доктрина бенефіціарного власника доходу. Вона базується на сукупності взаємопов’язаних критеріїв, де жоден не має самостійного значення. Водночас ключову роль відіграє ознака транзитності коштів, за її відсутності підстави для спростування статусу бенефіціарного власника вважаються недоведеними. Подальша уніфікація підходів є надзвичайно актуальною, адже вона має забезпечити баланс між фіскальними інтересами держави та правами платників податків в умовах воєнного стану, підкреслив спікер.
«Правові позиції Верховного Суду як елемент механізму корегування системних проблем податкового адміністрування» – спільна тема виступу доцента кафедри податкового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, CEO компанії Bona Lex, члена НКР при ВС Євгена Смичка та асистента кафедри податкового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Сергія Броякова.
Євген Смичок зазначив, що забезпечення єдності правозастосовної практики у сфері податкового адміністрування є однією з ключових передумов реалізації принципу правової визначеності. Правові позиції ВС, що набули ознак усталеності, об’єктивно виконують роль уніфікуючого орієнтира. Однак практика свідчить, що такі позиції далеко не завжди адекватно імплементуються в поточну діяльність контролюючих органів. Подібні розбіжності породжують системні правозастосовні дисфункції.
Відповідно до ст. 181 ПК України обов’язок реєстрації особи як платника ПДВ виникає, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів чи послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V цього Кодексу, нарахована (сплачена) їй протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування ПДВ). Попри чіткість цієї норми у правозастосовній практиці склалася парадоксальна ситуація: щодо її тлумачення існують два діаметрально протилежні підходи – правова позиція Верховного Суду, з одного боку, та фактична практика контролюючих органів, з іншого.
За словами спікера, сутність проблеми полягає в різному розумінні переліку операцій, що входять до розрахунку граничного обсягу 1 000 000 грн. Так, у постанові від 27 жовтня 2023 року у справі № 520/19175/2020 КАС ВС сформулював такий правовий висновок: для реєстрації особи як платника ПДВ до загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПК України, враховуються операції, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою, та операції, які підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою. Натомість операції, що не є об’єктом оподаткування або звільнені від ПДВ, при визначенні граничного ліміту (1 000 000 грн) не враховуються.
Ця правова позиція вже усталена. Зокрема, в ухвалі від 26 січня 2026 року у справі № 480/1644/25 ВС підтвердив послідовність такого підходу. Суд також послався на ч. 5 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», що уповноважує суддів використовувати інформаційні ресурси Єдиного державного реєстру судових рішень для забезпечення єдності правозастосовної практики.
Доповідач наголосив, що нормативним підґрунтям обов’язковості висновків ВС слугує ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах ВС, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень. Попри це реальні дії контролюючих органів часто є прямо протилежними.
Продовжуючи розгляд цієї проблематики, Сергій Броярков звернув увагу на парадоксальну ситуацію. Контролюючий орган, ігноруючи правові позиції ВС, продовжує надавати платникам податків індивідуальні податкові консультації та оприлюднювати в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі роз’яснення з протилежним змістом. Зокрема, йдеться про те, що операції, звільнені від оподаткування ПДВ, нібито мають враховуватися при обчисленні граничного обсягу постачання в розмірі 1 000 000 грн. Тим самим контролюючий орган систематично нехтує імперативним правилом ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що підриває принципи правової визначеності та законності у сфері податкового адміністрування.
Аналіз цієї проблеми потребує звернення до фундаментальних засад податкового законодавства. Так, у підпункті 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податків. Ця презумпція встановлює чітке правило: у разі неоднозначного тлумачення норм (навіть якщо йдеться про приписи різного ієрархічного рівня) рішення має прийматися на користь платника.
ВС послідовно підтримує таку позицію, наголошуючи, що закріплення цієї презумпції безпосередньо у ст. 4 ПК України як загального принципу свідчить про найвищий ступінь її імперативності. Для застосування презумпції достатньо виявити два чи більше альтернативних варіантів правомірної поведінки. Обравши найбільш вигідний для себе варіант, платник податків має бути захищеним від будь-яких негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і з боку суду.
Крім того, зазначене законодавче положення не лише формує легітимні очікування платника податків щодо дії презумпції, а й покладає на податкові органи та суди кореспондуючий обов'язок обирати саме сприятливий для платника варіант поведінки. При цьому тягар доведення неправомірності дій платника податків закон покладає виключно на контролюючий орган. Ця правова позиція чітко висловлена в постанові КАС ВС від 19 квітня 2022 року у справі № 1.380.2019.005537 та повністю кореспондує усталеній практиці ЄСПЛ.
Ігнорування контролюючим органом правової позиції ВС, наголосив доповідач, створює системну проблему, яку варто коригувати. Нехтування цим стандартом призводить до оспорювання та зростання навантаження на судову систему.
У сучасних умовах функціонування правової системи України особливої актуальності набуває проблема забезпечення ефективного балансу між публічними інтересами держави та приватними інтересами платників податків. На цьому наголосив голова Запорізького окружного адміністративного суду Олег Прудивус під час доповіді, присвяченій ролі адміністративного правосуддя в досягненні балансу інтересів суб’єктів податкових правовідносин.
Спікер зазначив, що під час формування податкової системи на законодавчому рівні мають дотримуватися два ключові принципи: обґрунтованість і прозорість. Головна мета – мінімізувати конфліктні ситуації, які сьогодні виникають між контролюючими органами та приватним сектором. Взаємовідносини між податківцями й платниками податків мають бути чітко організовані, що виключає будь-яке двозначне тлумачення норм. Попри те, констатував Олег Прудивус, ці засади формально передбачені ПК України та КАС України, кількість податкових спорів усе одно не зменшується.
Якщо платник податків не досяг компромісу на етапі завершення перевірки, то він, безумовно, змушений оскаржувати податкове повідомлення-рішення. За таких умов саме адміністративне правосуддя виступає ключовим інституційним механізмом захисту та відновлення балансу інтересів.
У системі забезпечення балансу інтересів важливе місце посідає й розвиток альтернативних способів врегулювання конфліктів. У цьому контексті на особливу увагу заслуговує досвід функціонування інституту податкового компромісу, який, на думку спікера, має бути реалізований на законодавчому рівні.
Окремо доповідач акцентував на можливості застосування інституту примирення сторін, передбаченого статтями 190–191 КАС України. Очільник Запорізького ОАС зазначив, що попри нормативне закріплення практика застосування примирення у податкових спорах залишається вкрай обмеженою. Це свідчить про необхідність посилення ролі суду як активного учасника процесуального сприяння врегулюванню спору. Водночас певного коригування має зазнати й позиція контролюючого органу в цьому питанні. Отже, інститут примирення сторін цілком можливо розглядати як ефективний інструмент зниження конфліктності й підвищення оперативності вирішення публічно-правових спорів.
На завершення заходу голова КАС ВС Ігор Дашутін зазначив, що ІХ Міжнародна науково-практична конференція стала майданчиком для відкритого професійного діалогу між суддями, науковцями, представниками органів державної влади та міжнародними партнерами.
«Тема публічних фінансів в умовах війни є надзвичайно складною і не має простих чи універсальних відповідей. Саме тому такі зустрічі є цінними, адже допомагають сформувати спільне розуміння того, якими мають бути правові механізми, здатні забезпечити і потреби держави, і належний захист прав людини», – наголосив він.
На переконання очільника КАС ВС, висловлені під час конференції ідеї знайдуть практичне втілення в наукових дослідженнях, законотворчості та судовій практиці.
Ігор Дашутін звернувся зі словами вдячності до всіх, хто долучився до організації конференції, а також учасників заходу за відкритість до співпраці, високий професіоналізм і готовність спільно шукати відповіді на найскладніші виклики сьогодення.
Секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС Раїса Ханова зазначила, що цей захід об’єднав українських та європейських експертів навколо надважливої теми –функціонування публічних фінансів та адміністративної юстиції в умовах війни.
Вона також подякувала спікерам за ґрунтовні доповіді, представлення українського та міжнародного досвіду й чіткі відповіді на сучасні виклики. Окрему вдячність за високий рівень підготовки секретар судової палати висловила всім, хто долучився до організації конференції. Завдяки їхній злагодженій роботі захід пройшов бездоганно, підкреслила доповідачка.
Окрему увагу суддя звернула на фундаментальний повнотекстовий бібліографічний покажчик нормативно-правових актів в офіційних періодичних виданнях «Правове регулювання публічних фінансів в добу української революції та національного державотворення (1917–1921 рр.)».
Відзначила доповідачка й видавничий доробок конференції – збірник тез доповідей «Публічні фінанси в умовах війни: особливості правового регулювання та правозастосування» –
https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/rizne/Zbirnik_tez_druk_a5.pdf.
Раїса Ханова також зауважила, що було підготовлено Збірник постатейних матеріалів до Кодексу адміністративного судочинства України: 2022–2055 роки – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/rizne/Zbirnuk_postat_2022_2025.pdf.
Яскравою частиною заходів з нагоди проведення Днів адміністративної юстиції України стала Всеукраїнська виставка-конкурс дитячих малюнків «Податки в кольорах дитинства». Її мета – популяризація адміністративного судочинства, формування правової свідомості та виховання в дітей культури відповідального платника податків. Творча ініціатива об'єднала 56 учасників віком від 5 до 17 років з усіх куточків України, які представили на виставці 60 унікальних робіт (https://www.instagram.com/p/DahdKUluEQj/).
Міжнародну науково-практичну конференцію організував Верховний Суд у співпраці з проєктом «Підвищення якості правосуддя шляхом посилення ролі Верховного Суду у забезпеченні прозорого, підзвітного та інклюзивного правосуддя» Програми підтримки ОБСЄ для України і Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого.
З матеріалами заходу можна ознайомитися за посиланням – https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/konferencii/2026_02_07_publ_fin_war.
Відеозаписи конференції – за посиланнями:
ч. 1 (2 липня 2026 року) – https://www.youtube.com/watch?v=Hoyz8Bru5c4&list=PLXllZXN8pj90&index=1
ч. 1 (2 липня 2026 року, англійською мовою) – https://www.youtube.com/watch?v=DG6DDWQ_jOU&list=PLXllZXN8pj90&index=2
ч. 2 (3 липня 2026 року) – https://www.youtube.com/watch?v=kPJU-r2ZVg0&list=PLXllZXN8pj90&index=3
ч. 2 (3 липня 2026 року, англійською мовою) – https://www.youtube.com/watch?v=mC_Bv876oEw&list=PLXllZXN8pj90&index=4
