Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Вища рада правосуддя ініціювала обговорення серед суддівської спільноти питання щодо можливості застосування середньої тривалості розгляду судових справ за категоріями та коефіцієнтів їхньої складності для визначення нормативів навантаження суддів (лист до місцевих судів та апеляційних судів).
Вища рада правосуддя на засіданні 4 серпня 2020 року вирішила задовольнити клопотання Генерального прокурора Ірини Венедіктової та продовжити до 17 вересня 2020 року строк тимчасового відсторонення судді Володимирецького районного суду Рівненської області Закревського Леоніда Володимировича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.
4 серпня 2020 року Вища рада правосуддя розглянула матеріали щодо звільнення суддів з посад за загальними обставинами, а саме у зв’язку з поданням заяв про відставку.
ВРП ухвалила звільнити у зв’язку з поданням заяв про відставку:
Крапівіну Олену Павлівну – з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області;
Годованця Івана Алімовича – з посади судді Устинівського районного суду Кіровоградської області.
Вища рада правосуддя вирішила звільнити Спиридонову Надію Олександрівну з посади судді Господарського суду Сумської області за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді.
Вища рада правосуддя звернулась до місцевих та апеляційних судів із проханням проаналізувати проєкт Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему і надати свої зауваження, пропозиції та коментарі щодо нього.
«Оцінюючи наслідки реформ, які відбувалися у судовій системі в останні роки, у першу чергу ми маємо визначити – як ці реформи відобразилися на доступі громадян до правосуддя», – заявив Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, виступаючи на VІII Міжнародному судово-юридичному форумі, який відкрився у середу, 5 серпня 2020 року, у Києві.
«Події останніх п’яти років яскраво показали, що, втративши в результаті невпинного реформування судової системи понад 2500 діючих суддів, держава спромоглася заповнити існуючі вакансії менш ніш на 10 %, хоча потреба у суддях є надзвичайно гострою з огляду на постійне зростання судового навантаження, і як наслідок – збільшення строків розгляду справ, а отже погіршення в цілому доступу до правосуддя», – наголосив Голова ВРП.
Законодавчі зміни у сфері правосуддя мають бути спрямовані на поновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і, як результат, наповнення судової системи новими кадрами. Про це заявив Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, виступаючи на VIII Міжнародному судово-правовому форумі, який проходить у Києві 5–6 серпня 2020 року.
За його словами, наразі найактуальнішими є заходи щодо стабілізації судової системи та ліквідації кадрового дефіциту. Ухвалення проєкту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» № 3711 дасть змогу розпочати формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Судова система потребує не чергових грандіозних, але при цьому непродуманих та поспішних реформаторських законів, а нагальних реанімаційних заходів. Про це заявив Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, виступаючи на VІII Міжнародному судово-юридичному форумі, який проходить 5–6 серпня 2020 року у Києві. Насамперед, за його словами, необхідні законодавчі зміни, які дадуть змогу зупинити деструктивні тенденції відтоку суддівських кадрів та стабілізувати критичну ситуацію із кадровим голодом у судах.
Важливим підґрунтям для законодавчого врегулювання питань, пов’язаних із діяльністю судових інституцій, вважає Андрій Овсієнко, може стати Щорічна доповідь про стан забезпечення незалежності суддів в Україні, яку готує Вища рада правосуддя разом із професійною спільнотою.
На проблемах інституційної незалежності судової влади акцентував увагу суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко під час свого виступу на VIII Міжнародному судово-правовому форумі. «Інституційна незалежність судової влади повинна сприйматися як ультиматум», – зазначив суддя.
На його думку, вектор судової реформи, як і загальну довіру суспільства до судової влади, формує законодавча влада. І це не те питання, яке залежить від волі суддів. Справжня інституційна незалежність судової влади виключає будь-яке втручання в діяльність суддів, а також має на увазі належне і достатнє фінансування, матеріальне забезпечення, адекватні правила добору і підстави для відповідальності.
Стан незалежності суддів сьогодні залишається критичним, і це питання заслуговує на велику увагу. На цьому наголосила член Вищої ради правосуддя Оксана Блажівська, виступаючи на VІII Міжнародному судово-юридичному форумі, який проходить 5–6 серпня 2020 року у Києві. При обговоренні цього питання, вважає вона, має бути почута саме суддівська спільнота.
Президент України підтримав подання Вищої ради правосуддя про призначення 90 суддів до місцевих загальних судів.
Згідно з Указами Президента України Володимира Зеленського від 5 серпня 2020 року № 311/2020 призначено 30 суддів, № 312/2020 призначено 31 суддю, №313/2020 призначено 29 суддів.
На цьому наголосив член Вищої ради правосуддя Олег Прудивус, виступаючи на VIII Міжнародному судово-правовому форумі, який проходить у Києві 5–6 серпня 2020 року.
На його думку, тема дискреції, тобто меж власного розсуду суб’єкта владних повноважень, є найголовнішою в адміністративній юстиції, адже головна мета створення адміністративних судів – забезпечення судового контролю за дотриманням законів представниками влади.
«До судової системи треба ставитись, як до будь-якої системи, з точки зору її функціональності, придатності та самоокупності», – зазначив заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький, виступаючи на VIII Міжнародному судово-правовому форумі, який проходив у Києві 5–6 серпня 2020 року.
Порушуючи питання унормування та уніфікації сталої дисциплінарної практики Вищої ради правосуддя, заступник Голови ВРП зазначив, що допускає можливість створення у Верховному Суді окремої палати з перегляду рішень ВРП у дисциплінарних справах щодо суддів.
Також Олексій Маловацький висловив позитивне ставлення до запровадження судового прецедента у правовій системі України та зазначив, що це абсолютно не суперечить теорії концепції писаного права.
