Процесуальний строк, встановлений законом, не може бути продовжений судом відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, оскільки його максимальна (гранична) межа визначена законом, але може бути поновлений судом за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.

Такий висновок зробила колегія суддів КГС ВС, розглядаючи касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою суду.

ТОВ (особа, яка не брала участі в справі) звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій просило: поновити строк на апеляційне оскарження; рішення господарського суду, яке залишено без змін постановою апеляційного господарського суду, та постанову – скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.

Суд апеляційної інстанції ухвалою залишив апеляційну скаргу ТОВ без руху та, керуючись ст. 174 ГПК України, надав відповідачу строк 10 днів (з дня отримання копії ухвали) на усунення недоліків апеляційної скарги.

ТОВ звернулося до суду із заявою, в якій просило, зокрема, продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою суду.

Окремо ТОВ подало заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій, зокрема, просило суд поновити пропущений строк на усунення визначених ухвалою суду апеляційної інстанції недоліків.

Ухвалою апеляційного господарського суду відмовлено в задоволенні заяви представника ТОВ про продовження строку на усунення недоліків, визначених ухвалою апеляційного господарського суду; апеляційну скаргу ТОВ з доданими документами повернуто заявнику без розгляду.

КГС ВС погодився з висновком суду апеляційної інстанції про неможливість продовжити максимальний (граничний) процесуальний строк, встановлений законом, водночас скасував ухвалу апеляційного господарського суду та направив справу на розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (зі стадії розгляду заяви скаржника про поновлення процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги) з огляду на таке.

Нормами ГПК України не передбачено додаткових строків для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки приписами ч. 2 ст. 174  ГПК України закріплено крайній процесуальний строк на усунення недоліків заяви / скарги, який не може бути продовжений судом у порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України, тому що його максимальна межа визначена законом.

Зазначений висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з приписами ГПК України, оскільки у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк у межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений процесуальним законом строк.

Так, у ч. 2 ст. 174 ГПК України імперативно закріплений процесуальний строк на усунення недоліків заяви (скарги), що становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви (скарги) без руху. При цьому зазначений строк є строком, встановленим законом, і не може бути продовженим судом відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, оскільки його максимальна (гранична) межа визначена законом, але може бути поновлений судом за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.

Проте суд апеляційної інстанції, дійшовши передчасного висновку, що належить вирішити лише питання про продовження процесуального строку (за заявою скаржника) на виправлення недоліків апеляційної скарги, не розглянув питання про поновлення процесуального строку (за заявою скаржника) на усунення недоліків апеляційної скарги і з цією метою не встановлював існування підстав для поновлення строку, а повернув апеляційну скаргу скаржнику.

Постанова КГС ВС від 7 квітня 2025 року у справі № 910/7746/20 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/126394442.

Верховний Суд